Безпека поведінки в горах

Більшості людей поїздка в Карпати здається приємною прогулянкою чи банальним візитом на курорт. Втім, реальність виявляється дещо іншою: гори в будь-яку пору року вимагають підготовки, уважності і обачності. Навіть влітку на високогір’ї можна потрапити в снігопад та заморозки, а взимку – під дощ. Такі вже в нас кліматичні особливості.

В даному матеріалі піде мова про особливості зимових Карпат, лавинну безпеку, способи уникання надзвичайних ситуацій і рекомендації, як діяти в разі їх виникнення.

Зазвичай люди розраховують на комфортні умови, зручності, інфраструктуру і безпеку. Однак навіть на найкрутішому вітчизняному курорті з цим виникають проблеми. На трасах трапляються «ломи», далеко не всюди є обмежувальні загороджувальні сітки і відповідне маркування. А в плані лавинної безпеки взагалі все печально. Вважається, що на діючих курортах лавин не буває, а при виході за межі «зони комфорту» відповідальність покладається виключно на «підкорювачів» вершин» та «шукачів екстриму». Як то кажуть, ДСНС попереджає і не кажіть, що не знали.

Лавина на курорті “Тетнульді”, неподалік з трасою

Міфи про лавини

  1. Лавину можна спровокувати гучним криком. Дійсно, в мультику «Ну, постривай» все так і відбувається. Але в реальному житті сили голосових зв’язок недостатньо для впливу на сніг. Хоча практика розвантаження схилів «направлених звуковим ударом» є, однак для цього потрібен дуже потужний саунд-генератор і використовують його лише на окремих курортах. Задоволення не з дешевих.
  2. Лавина – це пухкенький сніжок, який може нас обтікати. На жаль, ні. Лавина – це рух великого пласту снігу, який, незалежно від стану снігу, швидко набирає масу і змітає все на своєму шляху. Втриматись за дерево чи скелю також не вдасться – вас просто змете чи розчавить.
  3. Лавину неможливо передбачити – це стихійне лихо. Лавини вивчають вже понад 70 років і на сьогодні людство навчилось прогнозувати лавини і навіть керувати ними. В «диких» умовах природа також дає чимало «маячків», які попереджають про схід лавини.
  4. Якщо ви бачите лавину – просто відійдіть в бік чи відбіжіть з її шляху. Чи можливо відійти вбік від гоночного боліда розміром з багатопід’їздний 3-4-поверховий будинок, який летить на вас із швидкістю понад 100 км/год? Мабуть що ні. Ну і зазвичай попадання в лавину стається безпосередньо тоді і там, де лавина на вас чекала. Відходити просто нікуди – ви опиняєтесь в середині живої рухливої маси, яка швидко розганяється і працює як центрифуга.
  5. З лавини можна відкопатись самостійно. Можна, якщо ви сидите на дупі і вас прикопало всього лише по пояс. Та й то не завжди.

Наука про сніг називається гляцеологією. А науковці-лавинщики зазвичай знаються ще й на кристалографії, геології, фізиці та підривній справі. Втім, вам не конче бути лавинщиками чи скаутами, щоб запобігти небезпекам.

Де ходять лавини?

Лавини можуть сходити всюди, де є сніг і кут нахилу. Достатньо 12-15 градусів, щоб мокра, насичена талою водою і підігріта весняним сонцем снігова маса почала сповзати вниз. Для цього потрібен лише «трігер», тобто – людина. Саме так, в абсолютній більшості випадків причиною сходження лавини є людина.

Більшісь лавин провокуються людиною

Тож запам’ятаємо: лавини сходять як на високогір’ї (полонини, кулуари, скелясті схили), так і в зоні лісу (великі широкі галявини), навіть інколи на гірськолижних трасах, де всі катаються і почуваються в повній безпеці.

ГОЛОВНЕ ПРАВИЛО БЕЗПЕКИ В ГОРАХ – НЕ ПОПАДАТИ!

Як цього досягти? Наразі, опустимо класифікування лавин і описові моменти їх формування. Все це докладно описано на спеціалізованих ресурсах типу snowadventure.ru, avalanche.ca чи payetteavalanche.org. В даному матеріалі зосередимось на найважливішому.

Чому сходять лавини?

Під сніговою товщею поступово формується слабкий шар – сніжинки деформуються, втрачають щеплення одна з одною, крижаніють. Крім того, сніг на схилі лежить нерівномірно і в місцях перегину (перехід від пологішого схилу до крутішого) він тонший – власне, там і стається розрив, достатньо мінімального навантаження. Цьому сприяють свіжі снігопади, які навантажують ослаблі шари, сонячна радіація, що прогріває сніг і на поверхні, і глибоко внизу, де температура може бути плюсовою, вологість(тумани), вітер, перепади температури. Сукупність цих факторів збільшує або зменшує лавинну небезпеку.

Найбільш небезпечні місця

Ще одним важливим чинником є рельєф. Стінки водороздільних хребтів, широкі пологі кулуари, лісові галявини шириною понад 30 м, підвітряні схили – це місця особливої небезпеки, так звані «червоні зони». Окремий ризик несуть в собі вершини хребтів, де вітер формує карнизи. Тримайтесь від них подалі, не намагайтесь підійти і подивитись, що там внизу.

Водороздільний хребет, фрірайд-зона г. Кудебі (Гудаурі, Грузія)

Загальне правило для проходження чи спуску по лавинонебезпечному рельєфу – обирайте випуклі (позитивні) контур. Це, в першу чергу, водороздільні хребти, контрфорси. Все що має увігнуту (негативну) форму несе в собі потенційну лавинну небезпеку. Визначити на карті такі безпекові зони не складно – їх видно по ізолініях і вони мають видовжену й направлену форму.

Уникайте великих просік в лісі – не завжди вони є рукотворними. Часто їх утворюють масштабні лісові лавини, які оголюють схили.

Лавинні стабілізатори (якорі)

Ними виступають скелі, велике каміння і дерева. Чим більше їх на схилі, тим менше шансів зірвати лавину. Відповідно, на «голих» трав’янистих схилах сніг нічого не стримує, тож він дуже легко зісковзує вниз.

Лавинні стабілізатори

Вузький кулуар, як і русло річки, вважається більш безпечним місцем. В кулуарі сніг на його протилежних стінках спирається клином в дно кулуару, тож рухатись слід по центральній частині. Русло річки часто перемежоване завалами з дерев, які не дадуть лавині з верховин розігнатись.

Якщо підіймаєтесь вздовж лісу – будьте на відстані витягнутої руки від найближчих дерев! Саме це місце буде безпечним.

ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ В ГОРАХ

  • Не ходіть наодинці. Банальний вивих ноги чи поріз може перетворитись для вас на кадри з кінофільму «127 годин».
  • Туман, низька хмарність, вітер – за поганих умов у вас буде погана видимість, дезорієнтація і, як наслідок, ви заблукаєте. Не варто покладатись на GPS – прилади теж інколи збоять або відмовляють. Пересидіть негоду у безпечному місці або скасуйте похід.
  • Залишайте якомога більше інформації про себе, команду, маршрут тим, кому довіряєте і рятувальникам. Реєструйтесь в ДСНС, збережіть собі контакти районного загону”надзвичайників” (не покладайтесь на 101 – ланцюжок передачі інформації зазвичай досить довгий).
  • Подбайте про спорядження: якісний одяг, теплі речі, ліхтарик, ніж, запас їжі, компас, мапа, GPS, додаток на телефоні, який здатен визначати ваші координати тощо.
  • Заблукали – йдіть вниз за водою! Струмок впадає в потічок, потічок – в річку, а річка завжди виведе до житла і цивілізації.

 

ПРАВИЛО 5 ПРАПОРІВ

Природа дає нам достатньо підказок, щоб передбачити лавину і не потрапити в її холодні обійми.

Найнебезпечнішими є перші 24 години після інтенсивного снігопаду. Інтенсивним вважається снігопад, що «накидає» 2 см/год при силі вітру до 7 м/с. Таким чином за добу може випасти 40+ см, що є передумовою формування рухливих снігових дощок.

Самодовільні лавини сходять в пеші 24 години. Вони трапляються на кутах понад 35 градусів. Таким чином 90% всього, що може зійти самостійно, сходить в цей період. Але це – лише 10% всіх потенційних лавин. Решту лавинозбірників залишаються «зарядженими» і чекають на необачного мандрівника. Самосходи чудово ілюструють, на яких схилах сніг найбільш нестабільний. Тож побачивши самодовільну лавину спробуйте визначити аналогічний схил по експозиції (направленості відносно сторін світу) і не потрапляти на нього ні за яких обставин.

Після опадання і певної стабілізації сніг ущільнюється, набирає вологу і сильніше тисне на нижні шари. Тож стаються «просадки», тобто слабкий шар різко сплющується, а верхні починають руйнуватись. Явище має назву «woomping» (від англ. Woomp – гупання). Якщо почули такий звук чи побачили розтріскування – повертайтесь негайно назад по слідах.

Вітер – архітектор лавин. Він здатен переносити великі маси снігу і утворювати вітрові дошки. Невеликі за об’ємом і масою, досить часто вони стають трігером більших лавин. Остерігайтесь гуляти/кататись горами в сильній вітер чи одразу після нього.

Різке потепління. Якщо в прогнозі ви бачите стрибок температури через нульову позначку – чекай зростання лавинної небезпеки.

F.A.C.E.T.S.

Цей принцип оцінки небезпек має ще спрощену назву – «людський фактор». Навіть супер-професіоналам притаманно помилятись. Тож завжди варто тверезо оцінювати як власні можливості, так і знання інших, постійно піддавати їх сумніву, але не критиці.

Шість небезпечних чинників

Відповідно, зважуйте, перевіряйте і аналізуйте все, що відбуваєтсья довкола. Не ходять в горах на межі сил. Знайомі місця миттєво можуть стати незнайомим. В горах ви ніколи нікому нічого не доведете, навіть собі. Горам байдуже, який ти мотивований і який крутий. Вони карають за найменшу помилку.

ВИЖИВАННЯ

Ворогом №1 є паніка. Ворогом №2 є зневіра. Якщо не піддаватись паніці і вірити у власний порятунок – все закінчиться добре і з мінімальними втратами. Життя рятує рух у правильному напрямку (завжди вниз, ніколи вверх), обережність, економія сил та ресурсів. Пийте воду по ковточку, поки не знайдете де поповнити її запас. Якщо діймає почуття спраги – покладіть під язик невеличкий камінчик. Уникайте травм.

Якщо у вас нема трекінгових чи лижних палиць – зробіть їх собі з підручних матеріалів. Палички дають додаткові 2 точки опори, знімають навантаження з колін. Якщо у вас з собою лижі – використовуйте їх. Там де глибокий сніг ви будете провалюватись значно менше. А там, де є кут нахилу, ви зможете з’їхати. Сноуборд, як і лижі, можна використовувати в якості лавочки чи настилу, щоб полежати. Або в якості даху в імпровізованій сніговій печері.

Економте заряд батареї телефона. Де нема зв’язку – переведіть його в режим «не турбувати» чи «авіа», щоб GPRS-модуль не шукав сигнал і не садив батарею. Відключіть передачу даних, блютуз і вай-фай, вони вам все одно ні до чого. Як тільки опинитесь на рівній розлогій поверхні – спробуйте перевірити сигнал.

СПИСОК НЕОБХІДНИХ РЕЧЕЙ В ЗИМОВИХ ГОРАХ

 Це достатньо добре описав в своїй статті Микола Дроботенко, її має прочитати і запам’ятати собі кожен, хто хоче ходити в гори.

 

АПТЕЧКА

 

Докладніше про вміст аптечки – в статті Snowsense.

ДІЇ ПІД ЧАС СХОДЖЕННЯ ЛАВИНИ

 

ДІЇ «ПОПАДАНЦЯ» В ЛАВИНІ

ПЕРША ДОМЕДИЧНА ДОПОМОГА

Коли ви знайшли потерпілого чи заблукалого – ніколи не сваріть і не кричіть на нього. Навпаки, постарайтесь підбадьорити і заспокоїти, що все страшне вже позаду. А далі:

  • дізнайтесь про стан здоров’я (якщо людина в свідомості) або перевірте життєдіяльність (зіниці ока, пульс);
  • розпитайте ім’я, вік, а також про те, був він сам чи з кимось;
  • надайте першу домедичну допомогу відповідно до отриманих травм: при переохолодженні зігріваємо теплими напоями (не алкоголь), одягти в сухітеплі речі, загорнуи в ізофойл; при переломах кінцівок накладаємо шину, готуємо людину до транспортування; при травмах спини чи голови – постарайтесь не змінювати положення тіла, але, по можливості, ізолюйте його від холоду;
  • підтримуйте з потерпілим розмову, щоб він був в свідомості.

grabli (c) 2019