Кататись в горах – це страшна штука. Можна замерзнути, впасти і стати калікою на все життя, розбитись об дерево чи потрапити в лавину, банально застудитись… Але для мене насправді страшним є думка, що я не буду кататись в горах. Вона, як і всі інші страхи, є ілюзією. Бо реальний страх і надуманий – це абсолютно різні речі.

Табличка "Плавник акули"

Табличка “Плавник акули”

Я катався не думаючи про ризики десь до 2007 року. А потім отримав запрошення катнути на Кавказі. І перше, що вивалили на форум в гілці, де обговорювалась поїздка – це мапа лавинних дошок Чегета.

Лавинозбірники Чегета

Лавинозбірники Чегета

От коли мені по-справжньому стало лячно і я їхав в той тріп як смертник-спартанець. На щастя, зі мною нічого не сталось. І з Санею Криловим теж майже нічого не сталось. Він поїхав на фрірайд з двома неофітами і зірвав прекрасну «мокруху», піднявши тим самим на вуха всю рятувальну братву в долині Азау.

Рустам Ібрагімов (ліворуч) і Саня Крилов (праворуч)

Рустам Ібрагімов (ліворуч) і Саня Крилов (праворуч)

З тих пір багато чого змінилось. Саня покатався ще на кількох «білих зміях», чегетські схили стали менш доступними через тероризм, всі ми стали більш просунутими. Але головне: фрірайд-тусовка сильно збільшилась. З 150-200 олконафтів-«олееееенів» зросла до кількох тисяч. Незмінними залишились бажання рвати пухляк і небажання бути більш обережними.

 

 

Що робить фрірайд доступним?

В першу чергу – круті сноу-мувіки, яких щороку більшає. Чогось ніхто не знімає круті відяки про трасове катання. Всі фільми показують, як шикарно розсікати в цілині чи стрибати по «парєбріках», але жоден не розказує про безпеку.

Під ногами - порожнеча

Під ногами – порожнеча

По-друге – сучасні технології. Рокери-шмокери, магни-уягми, сплітборди-камуса-ейрбеги відкривають перед нами горизонт можливостей стати ацкіми фрірайдерами. Але жоден продавець цього крутого стафа не скаже: щоб осідлати цю лижу чи цей борд, друже, треба мальоха повчитись техніці.

 

Low Rize - гібридний рокер

Low Rize – гібридний рокер

По-третє, росте пропозиція від всіляких шкіл та комюніті. Мені нещодавно одна така контора на повному серйозі пропонувала «поїхати з ними на Драг і «покататись групою з Близниці». Без лавинного спорядження, без тренінгів. Мало хто розуміє, що такі комерси ведуть їх, як смертників, на найнебезпечніші схили, де щороку хтось гине в лавині. І жодної відповідальності на себе не беруть. Шкода, що статистику ніхто не веде толком.

Люди на карнизі нічого не підозрюють

Люди на карнизі нічого не підозрюють

Якщо ж ви цінуєте власне життя, то запам’ятайте: жоден ейрбег, біпер чи лавинна лопата зі щупом не врятують вас від попадання в лавину. Навпаки, чим ви більше маєте ступенів захисту, тим на більші ризики йдете заради фану.

Оберіть свій сектор

Поєднання ризиків, фану, рівня підготовки сумарно дають потрібні навички

Тож перш ніж вийти за межі траси, дотримуйтесь простих правил і з вами все буде гаразд:

– використовуйте надійне спорядження (фрірайд-снаряд, фрірайд-рюкзак, біпер-щуп-лопата, шолом);

– сходіть на лавинні курси (лекційні і практичні заняття), щоб навчитись користуватись лавинним спорядженням, «читати рельєф» тощо;

– позаймайтесь з інструктором на техніку: вам треба вміти контролювати свій снаряд на любих типах рельєфу і в любому снігу;

– катайтесь лише з надійними людьми, а в незнайомих місцях – з гідами.

Чегетський рельєф

Чегетський рельєф

Ну і найкращою панацеєю для виживання на лавинонебезпечних схилає є банальнее вміння НЕ ПОПАДАТИ в таку ситуацію, яка спричинить схід лавини.

 

Головні причини сходу лавин

«Архітектором» лавин є вітер. А «будівельним матеріалом» для нього є сніг – найбільш нестабільна субстанція. Починаючи із зародження сніжинки високо в небі і закінчуючи її опаданням на землю вона постійно змінюється. І що найважливіше – вона змінюється і після опадання. Усі процеси, що відбуваються зі сніговим покривалом, називають метаморфізмом.

Метаморфізм

Видозміни сніжинок відповідно до температурних умов

Залежно від температури, сніжинки можуть опадати або пластівцями, або зірочками, голочками, кульками, градинками. При температурах, близьких до нуля, ми маємо красивий лапатий сніг. Чим сильніший мороз, тим дрібніші і крихкіші сніжинки. Накопичуючись на землі від снігопаду до снігопаду шарами, сніжинки формують снігові дошки.

20 днів спостереження за сніговою "дошкою"

20 днів спостереження за сніговою “дошкою”

Під впливом снігопадів, сили тяжіння, сонячної радіації, зміни температури, водяної пари, вітру, сніжинки перекристалізовується, снігова дошка розтягується, деформується і, врешті-решт, розривається. В сніговому покривалі виникають місця стиснення і місця розтягнення – контури напруги.

Зони розтягнення і напруги. Відрив дошки стається по контуру напруги

Зони розтягнення і напруги. Відрив дошки стається по контуру напруги

Досягнувши якоїсь критичної точки розтягнення або зазнавши тиску на контур напруги снігова дошка розривається і сходить лавиною. Вона може бути лавиною з точки або лавиною зі снігової дошки.

Два типи лавин

Два типи лавин

Лавинні дошки відриваються поверх найслабших шарів. Зазвичай це або дуже тонкий шар перекристалізованого снігу, або закрижаніла кірка, змащена талою підсніжною водою, або так звана «глибинна паморозь» – особливий переморожений сніг, що формує крупні прозорі кристали, які, в свою чергу, не зчеплюються між собою.

Глибинна паморозь

Глибинна паморозь

Ще однією опосередкованою причиною сходу лавин є людина (90% всіх випадків сходу лавин): її необачність, необережність, невміння поводитись на небезпечних ділянках. Створюючи надмірне навантаження на снігову дошку, ми дестабілізуємо її, провокуючи лавину.

 

Класифікація

 

Лавини розрізняють за декількома критеріями:

Міжнародна класифікація лавин

Міжнародна класифікація лавин

Сухі лавини більш шидкісні, головна небезпека від них – вражають дихальні шляхи і легко збивають з ніг, дизорієнтують. Мокрі лавини повільніші, але не менш травматичні. Найгірше потрапити в лавину на травмонебезпечному рельєфі (з скелями, деревами).

Статистика виживання на різних типах рельєфу

Статистика виживання на різних типах рельєфу

NB: Навіть з ейрбегом при таких розкладах виживають не більше за 5%. В той час як на рівнині шанси вижити мають понад 70% власників надувних подушок.

Ще один параметр лавин – ударна хвиля. Стосується зазвичай великих змішаних лавин. Здатна нищити ліси, комунікації і споруди.

Змішана лавина

Змішана лавина

Під час сходу будь-якої лавини сніг має здатність нагріватись, особливо в ядрі лавини. Після зупинки снігові маси різко охолоджуються, застигаючи мов бетон. Тож навіть якщо вас присипало по коліно чи по пояс – намагайтесь чимскоріш звільнитись.

 

Особливості рельєфу

Коли сніг опадає на землю без вітру на однотипний рельєф – товщина покров буде рівномірною і однаковою. Однак за інших умов (вітер, складки рельєфу) ми отримуємо неоднорідні снігові дошки. Місця найбільшого скупченя снігу називають лавинозбірниками.

Лавинозбір на г. Кудебі? Грузія (photo by Wildguru.com)

Лавинозбір на г. Кудебі, Грузія (photo by Wildguru.com)

До основних типів рельєфу, по яких ми любимо кататись, можна віднести кулуари та шарніри (хребти). Їх ще називають негативними (увігнутими) та позитивними (випуклими) типами рельєфу. Кожен з них характеризується своїми «червоними» зонами. В кулуарах, зазвичай, це лінія перегину схилу над ним (а також – найвужче місце лавинної «лійки» чи умовна лінія між двома великими скелями). На шарнірах такими є стінки та лобна зона, де цей шарнір закінчується – так званий хрест.

Кулуар ("лійка") та шарнір

Кулуар (“лійка”) та шарнір

Вміння визначати на око ці небезпечні зони і дотримання певних правил спуску/підйому (синя лінія) дає нам більше шансів на безпечне катання. В кулуарах важливо заїжджати не через червону лінію і проїжджати найвужче місце в одну-дві дуги. Саме тут вам стануть в пригоді надійний снаряд і досконала техніка.

Навіть шарнір може розвалитись під ногами

Навіть шарнір може розвалитись під ногами

Rider_in_avalanche

Заїзд на “хрест”

Чим витягнутіші наші дуги, чим пряміші лінії, вища швидкість і контроль – тим менший тиск на схил. Вміючи добре кататись, ви зможете проїжджати «заряджені» схили, не потурбувавши лавину.

Рятівна лінія

Рятівна лінія

Експозиція схилів

Окремо слід розглядати направленість схилів відносно сторін світу. В північній півкулі, де ми з вами проживаємо, в зимовий період небезпечними є північні і східні схили. Навесні, коли температури повітря зростають, більш стрьомними стають південні та східні схили. Таким чином, весь сезон в першу чергу слід остерігатись східних схилів!

Східні схили г. Чрділі, Грузія. Самосходи снігових дошок (photo by Snowsense)

Східні схили г. Чрділі, Грузія. Самосходи снігових дошок (photo by Snowsense)

Іншим виміром експозиції є орієнтованість схилу відносно вітру. Карнизи, що утворюються по верхньому контуру гірського хребта, зазвичай показують нам головні напрямки вітрів на даній локації. Що характерно: при силі вітру до 10 м/с снігонакопичення буде проходити на навітряному боці. При більш сильному вітрі – на підвітряному. Але при всіх розкладах більш лавинонебезпечним є саме підвітряний схил.

Експозиція схилу відносно вітру (picture by snowavalanche.ru)

Експозиція схилу відносно вітру (picture by snowavalanche.ru)

Самі по собі карнизи теж несуть чималу загрозу. Їхня «червона зона» проходить по самому «лезу» хребта. Тож гуляючи там, тримайтесь подалі від краю – 10-15 м. Вітер завжди залишить вам «кишеньку» десь скраю, даючи доступом до обсервації схилу. Руйнуючись, карнизи здатні зривати лавини і смертельно травмувати райдерів.

Захід в кулуар в обхід карнизу

Захід в кулуар в обхід карнизу

NB: Смертельний випадок із загибеллю чеха на Близниці в сезоні 14/15 був пов’язаний саме із руйнуванням карнизу. Схожий смертельний випадок стався на г. Хом’як в 2010 році.

Частина ІІ

Частина ІІІ

© grabli, 2015

P.S.: Дана стаття не є методичним матеріалом. Без проходження лавинних курсів (теорія та практика) її прикладне значення дуже умовне. Будь ласка, дотримуйтесь авторських прав.