«Чим вони думали ?!»

Озираючись назад, сидячи в комфортному кріслі або за стійкою бару, зазвичай легко міркувати, чому стався той чи інший нещасний випадок (як в історії з Тревісом Райсом, заключний епізод фільму The Fourth Phase).

Аналізуючи причини, небезпека здається нам очевидною і ми задаємося питанням, чому хтось ризикує в таких стрьомних умовах? Легка відповідь полягає в тому, що швидше за все ці райдери були некомпетентні, занадто самовпевнені або просто дурні. Однак не варто забувати, що над кожним проїздом у подібних фільмах працює ціла команда профіків-експертів, які до найменших дрібниць подумують лінію спуску. Більше того – часто райдера “ведуть” по рації і можуть попередити про небезпеку.

Але аналіз зроблено, помилки враховано, наслідки очевидні. Тож ми можемо вирішити, що нас не спіткає участь “попаданця”. Врешті-решт, ми ж не такі і не будемо рвати дупи на німецький хрест заради видовищного кадру, правда?! Але повірте, щойно ви опинитиесь на схилі із незайманим снігом в ясну погоду – все забудеться…

Отож, щоб дійсно зрозуміти, що таке «людський фактор», потрібно трохи відмотати назад і уявити, що ми стоїмо на вершині схилу без слідів, намагаючись вирішити, а чи варто зараз їхати по схилу на лижах. Можливо, ми бачили ознаки небезпеки. Але це місце нам знайоме, ми вже багато разів тут спускалися і все було добре. Або, можливо, ми знаємо, що по наших слідах вже йде інша група і щоб розірвати пухляк першими, треба поквапитися… Можливо, ми чекали весь рік цієї відпустки,іншої нагоди може не бути, тому зволікати не можна!

Незаймана стіночка г. Тетнульді

Такі думки підштовхують нас повірити в те, що зараз той самий момент, щоб ризикнути і катнути саме цей схил. Ці фактори діють на периферії нашої підсвідомості і ми часто не звертаємо уваги їхній вплив на нашу поведінку. На щастя, є передбачувані закономірності в тому, як вони впливають на наші рішення. Ці шаблони поведінки з’являються щоразу, коли ми стикаємося з фізичними небезпеками, такими як керування авто, небезпечний секс, вживання наркотиків і… так, катання фрірайд. Ці фактори відомі в таких областях, як реклама і психологія здоров’я, але їх уроки також відносяться до прийняття рішень під час катання по лавинонебезпечним схилах.

Небо під ногами

Ian McCammon провів поглиблене дослідження того, що він називає «людським фактором» в позатрасовому катанні і йому вдалося виявити ряд закономірностей в прийнятті рішень. Він підвів підсумки свого дослідження, використовуючи абревіатуру F.A.C.E.T.S.

 

1. F – Familiarity / Фамільярність.

Райдери, що катаються в знайомої місцевості, обирали більш ризиковані рішення, ніж райдери, що катаються там само вперше. Особливо яскраво це проявлялось серед райдерів зі значним досвідом і підготовкою. Люди вірять, що якщо вони вже каталися в цьому місці і з ними нічого не сталося, то так буде завжди. Але лавинна ситуація може змінюватися не тільки після снігопаду, а й протягом дня.

Самотній слід лижника-локала, поки “понаїхавші” троплять на навчальний схил

 

2. A – Acceptance / Потреба в схваленні оточуючих

Інколи цей пункт ще трактують як “випендрьожний”, мовляв ним грішать молоді і зухвалі. Нашою мовою це звучить як “слабоуміє і атвага”. Ангілйське слово “acceptence” має одне із тлумачень як “прийняття на віру” чи “схвалення оточуючих”. Радимо кататись заради власного задоволення, а не на догоду чиїхось забаганок чи заради вгамування его.

3. C- Commitment / Мотивованість

Групи, учасники яких мали високі цілі (дійти до вершини або до певної мети за будь-яких розкладів) частіше потрапляли в “заміси”, ніж групи, які просто вирушили покататися. Цей ефект був найбільш виражений в групах з чотирьох чи більше учасників.Згаданий вже випадок на Haute Route теж попадає в цей розділ. Чи, наприклад, події в фільмі «Еверест». Пам’ятаєте, як люди йшли на вершину, навіть коли всі закони логіки говорили, що шанси повернутися живими дорівнюють нулю?

Рішення відступати від намічених цілей завжди дається складно. Більшість фрірайдерів заради поїздки багато працює, купує дорогу спорягу, новий аербег, тратить купу енергії на сходження чи навпаки – спеціально вишукує місце входу з-під “кріселки”… «Ми вже тут, ну не йти ж назад, пронесе, прорвемось!» Але якщо ви бачите, що поки ви йшли зійшло кілька свіжих лавин і в наявності всі ознаки високої небезпеку обвалів, не бійтеся сказати “ні”. Гори і сніг нікуди не дінуться ні завтра, ні через рік. А от в даний момент кращим рішенням буде забратися подалі від того місця, де ви знаходитесь.

Прикра помилка

 

4. E – Expert Halo / Визнання авторитетності.

Визнання оточуючими, незаперечність авторитету – одна з найсерйозніших пасток на фрірайді. Це стосується і малодосвідчених фрірайдерів, які винаймають гіда і вірять в його непогрішність, так і бувалих райдерів, які цілком покладаються на досвід провідника і множать його на власні навички. Так, нещодавній інцидент на популярному скітур-маршруті Haute Route.

У групах, що потрапляють в події де-факто був лідер – людина, яка була більш досвідченим, старше або мав кращі навички. Примітно, що навіть якщо у цього лідера були погані навички лавинного прогнозування, групи новачків з більшою ймовірністю слідували за своїм лідером в небезпечних ситуаціях, ніж коли вони приймали рішення на основі консенсусу. Треба не забувати, що всі ми люди, а значущий можемо припуститися помилки. Тому не вимикайте СВІЙ мозок і намагайтеся тримати ситуацію на контролі.

Follow thw leader

 

5. T – Tracks / Конкуренція (Погоня за цілиною)

Є такий термін – «обмежене вікно можливостей». В таких умовах часто працюють альпіністи, адже потрапити на гарну погоду щастить далеко не завжди, а вершина – вона ось, поруч! На фрірайді так часто стається, якщо вам на п’яти наступає “конкуруюча” група, яка “змагається” за перший слід.

Насправді, ані один слід, ані 10 ніяк не зіпсують вам насолоду від спуску. Але можуть значно знизити ймовірність сходження лавини. Звичайно, наявність слідів ще не означає, що схил стабільний, але шансів спустити лавину у першопрохідця в рази більші.

Лавина на курорті Тетнульді

 

6. S – Social Facilitation / Тиск оточення

Дуже часто, катаючись в компанії ми потрапляємо під вплив думки більшості. І буває непросто відмовитися від спуску: «Якщо всі туди їдуть, то і я поїду, що я, гірший?» Не бійтеся відмовитися від спуску, або Не Відповідати чиїмось очікуванням. Якщо відчуваєте, що сьогодні ви не в формі, просто скажіть: «Я не готовий сьогодні туди їхати / звідти стрибати» і крапка.

Ми всі робимо час від часу ризикові штуки і тут ніхто нікого не збирається судити. Адже це ваше рішення і в кінцевому результаті тільки ви несете за нього відповідальність. Тому дуже важливо, щоб воно було зваженим і грунтувалося на здоровому глузді. Якщо вам сказали (або ви самі це знаєте), що сьогодні дуже лавинонебезпечно, але ви все ще хочете зробити спуск, значить ви досить сміливий. І часто саме в такі моменти з стаються цікаві штуки і це те, що робить нас такими, якими ми є. Але перш ніж почати спуск, запитайте себе, на скільки великий ризик і чи варте воно того, щоб померти і завдати болю всім тим, хто нас любить?

Також ще раз варто згадати про «червоні прапори» лавинної небезпеки, про які ми розповідали в минулому матеріалі. А як краще підготуватися ми розповімо в наступній частині «Планування у фрірайді і беккантрі».

 

Автор: Oksana Chekulaeva (whitepeaks.ru), публікується зі згоди автора. Вперше – українською.

При поширенні посилання на першоджерела обов’язкове.

Керування ризиками на фрірайді. Частина ІІ >>>