Ходити по воді не складно і цілком реально – доведено скітуром. Просто вода в нас переважно біла і холодна. Тож чудо від Ісуса з Назарета може повторити кожен, хто купив собі необхідну спорягу. Втім, перші кроки навіть тут даються нелегко, тож до вашої уваги невеличкий гайд-бук, як це зробити простіше і легше.

(лірика про красу буде в кінці ;))

Скітур в Грузії

Всього дві години – і ти на небі

Матчастина

Власне, тут все просто з часів допотопних ескімосів, евенків, чувашів, фінів чи норвежців. Вони добряче пошаманили і приснилось їм,  як доганяти лося чи оленя в глибокому снігу. А щоб ковзати по снігу було прикольніше, на лижу натягти шкуру оленя. Але не будь-яку, а ту, що росте на внутрішній стороні задньої ноги. Попутно виявилось, що така фіча добре тримає лижу на крутому схилі – не проковзує вниз.

Через кілька тисяч років після перших лижників ми заганяємо не лосів, а адреналін і ендорфіни. З такої голодухи сучасники і почали вдосконалення всіх систем, так з’явився скітур. Тут головна технологічна заруба йшла за легкість конструкції та зручність черевика. Дуже швидко виробники придумали, як зробити халяву лижного бота рухомою. А потім придумали як і саме кірплення зробити невагомим.

Skitour walking

Скітурити можуть і чайники

У випадку зі сноубордами довелось підключати фантазію фанатів комікса “Трансформери”. В цілому, генії інженерної думки прийшли до остаточного варіанту: кріплення може бути одним і для сплітбордингу, і для сноубордингу. Ось непоганий огляд сплітів від дона Хуаніто.

 

Сетап

На перший погляд, все просто. Однак якщо робити все не в теплі чи на курорті, то одягання і знімання камусів стає випробовуванням на дрібну моторику і кмітливість. Мороз, вітер, сніг підвищують складність, провокують матюки. Лижі в режим скітуру переводяться досить легко – одним “клацом” в районі п’ятки. На сплітборді ж це складніше: треба буде зняти кріплення, розщепнути кліпси на носі і хвості, зсунути дві половинки в протилежних напрямках, щоб роз’єднати гачки. Потім розвернути кріпильні гачки паралельно кантам. Ось детальний опис як це зробити (з фотографіями і коментарями).

Отже, ми ще вдома, на курорті чи біля підніжжя гори  перевели лижі/сплітборди у бойову готовність. Вдягаємо камус на сухий скользяк (!). Акуратно підганяючи його вздовж канта. проведіть рукою по ворсу – вона має легко ковзати від носа до хвоста і зустрічати шерстистий опір у зворотньому напрямку. Якось мені у спадок потрапили камуса, змайстровані в опозит один до одного і я вже майже їх так і причепив. Тож перевіряйте все ретельно.

Сплітбордистам дуже раджу спочатку прикріпити кріплення, встромивши пін і зафіксувавши його гачком. Це на випадок, якщо половинка спліта перевернеться – вона не зможе поїхати сама.

Split how to

Поклейка камуса в домашніх умовах

Спочатку чіпляємо верхній (носовий) гачок. Впираємо наш снаряд (лижу чи половинку спліта) в землю, затискаємо його стегнами і натягуємо камус. Одною рукою тримаємо верх, іншою поступово розгладжуємо основу по довжині. Краще одразу не знімати всю захисну сіточку (чи плівку) з клейкої основи. Робіть це поступово. Нацикаєтесь – зрозумієте, чому так варто робити завжди.

Якщо камус підрізаний по розміру добре, він чітко ляже на снаряд і задній фіксатор буде в натяжку. Інколи на камуси не ставлять заднє кріплення, вважають, що це зайве. Можливо і так, все залежить від стану клейкої основи. Старим камусам без допоміжних гачків довго не протриматись на марші.

Splitboarding how to

Похідне положення сплітборда

Перед одяганням сплітборда не забудьте, що половинки слід міняти місцями, щоб довший і пряміший кант був зовні.

 

Перші кроки

Як не дивно, тут, як і при катанні, все починається з правильної стійки. Голова піднята, спина пряма, ноги зігнуті в колінах, вага – на п’ятках. Дотримуйтесь цього положення весь час.

Олдскульним райдерам на скітурі завжди буде легше. Адже нас всіх колись вчили цій техніі ще в школах: взимку всіх ходили на лижах “Юність”. Суть проста: треба не переступати, а човгати ногами по снігу, не відриваючи їх від поверхні. Так ми витрачатимемо менше енергії, робитимемо більший крок і, відповідно, швидше рухатимемось.

Eff on ride

Eff стежить за вашими ногами

Необхідна умова – тримайте ноги трохи ширше, ніж при звичайній ходьбі. Приблизно на ширині вашого тазу. Інакше ви будете постійно шкрябати кантами топшит, штани, тобто понищите спорягу. Перші кроки краще робити на рівній поверхні, десь на малолюдній трасі.

Спробуйте прості розвороти: приставним кроком. Спочатку розвертаємо один носок на 45-60 градусів. Потім приставляємо до нього інший носок. І так в обидва боки. Такий розворот можливий на рівних поверхнях і на пологих схилах (10-25 градусів).

Skitour how to

Мало не забув: проконтролюйте правильний захват паличок. Темляки (петлі) вдягаються так, щоб ваша долоня спочатку простромила петлю знизу, а потім накрила зверху. Висота трекінгової палички виставляєтсья майже під ваш зріст, щоб рука в лікті згиналась на 90+ градусів. Тобто краще, коли променева кістка трішки направлена вниз.

 

Підйом під гору

Для ходьби по негоризонтальних поверхнях у скітурних і сплітурних кріплень є спеціальні “підбори” – п’яткові скоби. Вони регулюються по висоті для більш пологих  крутіших підйомів. Якщо підйом нетривалий, то скоби можна і не підіймати. Але коли підйом затяжний, ними не варто нехтувати.

Sergiy Vasyliev

Райдер Сергій Васильєв

Спочатку скобки ви будете піднімати руками, згинаючись у букву “зю”. Це не зовсім зручно. З часом ви навчитесь все робити краєчком руків’я палички – “дзьобиком”, до якого кріпиться темляк.

Spliboarding how to

Навчіться користуватись паличками

Перша (менша) скоба виставляється на кутах до 25 градусів. При більших кутах піднімаємо п’ятку ще на 1,5-2 см (більша скоба). Коли на якій скобі зручніше ходити, ви зрозумієте згодом, орієнтуючись на власний комфорт. Для цього просто спробуйте на рівній поверхні підняти скоби і походити. Ви швидко зрозумієте, яких відчуттів слід уникати.

Про максимальні кути підйому сказати щось конкретно важко. Я особисто намагався вийти на сплітборді по найпологішому кулуару г. Шпиці. Там кут сягає 40-45 градусів. До вершини мені не вистачило метрів 20-30, сніг просто сповз мокрою “шмарклею” під ногами і я поїхав в лавинці вниз. Так отримав перший досвід попадання в мокру лавину – приємного мало.

Splitboarding

Кут 30 градусів цілком комфортний

Очевидно, що на великих кутах не варто намагатись йти на камусах – краще зняти все і фінішний відтинок пройти пішки. Помірно круті схили долаються траверсом.

 

Траверси і розвороти

Траверсом називають перпендикуляр до основного напрямку підйому. Траверси – один із основних видів підйому в горах. На помірних кутах переміщуватись траверсами (зіг-загами) приємно і це значно полегшує сходження. На крутих схилах, щоб уникнути падінь, райдери знімають спорядження і кріплять його до рюкзаків.

На кутах понад 35 град. починається рачкування

На кутах понад 35 град. починається “краков’як”

Сплітборд, на відміну від скітурних лиж, дуже не любить траверсувати, особливо по “бетончику”. До певної міри справу полегшують крампони – спеціальні “кішки”. Тим не менше, половинки сплітборда ширші, коротші і м’якші за будь-які лижі. Тож навіть по скітурно-лижному сліду на крутому траверсі сплітуристам ходити не комфортно.

Розвороти на схилі – це найскладніший елемент. Поки схил помірний, ми можемо розвертатись приставними кроками – AVA-tutrn. Або просто плавно розвертаючи наші снаряди в напрямку протилежного траверсу. Коли ж кут сягає 25-35 градусів, починається “краков’як” і “місячна хода” Майкла Джексона. Бо тут основна вага зберігається на верхній нозі (пригадуєте, на початку статті йшлося, що половинки треба міняти місцями? Для каращого щеплення і потрібен подовжений кант, який дає нам “вивернута” половинка сплітборда). А для розвороту ми мусимо перенести всю вагу на нижню ногу і палиці. Зазвичай перевантажена нога починає проковзувати, ми падаємо.

Skitour how to

Kick-turn вверх по схилу

Ось тут в нагоді стане інший тип розвороту – kick-turn або “ножиці”.  Його можна робити як вверх, так і вниз по схилу. Ось як роблять нижній розворот: зупинившись в крайній точці траверсу, надаємо снаряду максимально горизонтальне положення, трамбуємо майданчик. Спираємось на верхню паличку, нижню заводимо трохи назад, до п’ятки. Далі, зберігаючи вагу на верхній лижі (половинці спліта), різким махом нижньої ноги розвертаємо нижню лижу на 180. Не втрачаючи рівновагу, розвертаємо і верхню лижу.

Skitour how to

Kick-turn вниз по схилу

На відео нижче все можна роздивитись в динаміці.

Палички на траверсах краще налаштувати на різні величини – та що буде у вас вище по схилу має бути коротшою на 10-15 см за ту, що нижче. При зміні траверса ми просто перекладаємо палички з рук в руку. Або ж користуйтесь “перехватами” – спеціальними потовщенням одразу під ручкою палички. Однак такі є не у кожної моделі.

Якщо ж ви не зробите цього, то постійно задиратимете одну руку, вона швидко почне затерпати і мерзнути (можна навіть травму плеча заробити).

 

Підготовка до спуску

Знову ж таки, у лижників тут все простіше, зводиться до зняття і складання камусів. Сплітуристам крім цього потрібно ще повиколупувати сніг з кріплень, зняти їх, з’єднати половинки разом, приєднати кріплення. Але спочатку камуса. Кріплення переставляти в останню чергу, бо завжди є короткий момент, коли одна половинка буде взагалі без кріплень, її може перевернути вітром і все, аревідерчі!

Skins

Знімайте камус обережно

Стосовно камусів: стежте, щоб сніг не потрапляв на клей (!!!). А при потворному приклеюванні – щоб скользяк був сухим. Для цього я завше беру з собою подвійний запас туалетного паперу.

Зазвичай ми відклеюємо камус від хвоста, акуратно прикладаємо розподільчу сіточку до клеєвої основи і знімаємо камус. Але якщо надворі сильний мороз і, тим більше, вітер – це зробити вкрай важко. Тоді – для швидкості збирання – різко віддираємо камус з хвоста, не знімаючи верхнього гачка. Перехоплюємо другою рукою по центру і складаємо його навпіл, склеюючи без сіточки. Звісно, такий камус важче розклеювати, але це дрібничка. На спуску ми не ховаємо “шкірки” в рюкзак, а кладемо за пазуху. Що сухіші і тепліші вони будуть, то краще приклеюватимуться при наступному підйомі.

Коли камуса знято – з’єднуємо половинки разом, почистивши всі гачки від снігу і повернувши скобки перпендикулярно кантам. І тільки коли ваш сплітборд воз’єднався у сноуборд – переставляємо кріплення.

 

Спуск на камусах

Це не вітається, бо під час швидкої їзди вниз камуса нагріваються, “горять”. Тобто вони не плавляться, звісно ж, але можуть спікатись. В будь-якому випадку, ворсинки втрачають свої характеристики.

Тренування на трасі

Тренування на трасі

Але інколи на коротких і некрутих спусках це припустимо. Лижники це як два пальці об асфальт, спілтуристам раджу спочатку потренуватись десь на простих трасах і без камусів. Врахуйте, що п’ятка у вас буде незакріплена, тож при найменшому перенесенні ваги тіла вперед ви ризикуєте “страуснутись”. І відкидатись назад надто не раджу – сплітборд буде некерованим. Ловіть баланс!

Найсучасніші моделі сплітборд-кріплень, такі як Karakoram (на відео), мають фіксатори п’ятки, що певною мірою полегшить вам “катання”. Але не захоплюйтесь цим.

 

Догляд за спорядженням

Час від часу перевіряйте всі рухомі деталі, болти і гаєчки. Особливу увагу приділяйте камусам. Регулярно просушуйте їх, не допускайте потрапляння сміття на клей. Для вживаних камусів раджу докупити спеціальну ваксу, яка допоможе уникнути налипання мокрого снігу на ворс. Це класична проблема весняних покатух.

До речі, якщо вас старі камуси починають відклеюватись, але ще нормально тримаються на снігу, не поспішайте їх викидати. Я особисто вже міняв разочок клей – процедура не складна, але тривала в часі. Не скажу, що вони стали як нові, але тримаються.

 

Лірика

“Ета нє тєхніка дашла, ета я к вам на лижах дашла!” – цією фразою з мультика “Простоквашино” можна описати всі відчуття від скітуру і сплітуру. Яким би важким не був ваш рюкзак, скільки б кілометрів вам не пройти – на спліті чи сітурі це буде легко. Ви відчуватимете задоволення і від процесу, і від того, що встигаєте роздивлятись природу довкола вас. Якщо ви ще й паритесь екологічністю чи некомерційністю – будь ласка, все буде саме так. Жодних чайників, комерсів, вихлопів чи сміття. І дуже бажано, щоб ви залишали після себе природу такою, як вона була: навіть шкірки від мандаринок на снігу (а чо, органіка, йопта!!!) зіпсують комусь враження і естетичну насолоду. Всім в ліс, всім peace!

grabli (c) 2016

photo by: transworldsnowboarding, www.